Історія Баришівської ЗОШ І – ІІІ ступенів
імені Миколи Зерова
Історія нашої школи налічує багато десятиліть.
Початковий період
У 1925 – 1926 н. р. в селі Баришівка працювали три початкові і одна семирічна школи, в яких навчалося 86 % дітей шкільного віку. Діяв також лікнеп. Лише протягом одного року грамотою оволоділи 910 неписьменних.
Уже на початку 30-х семирічну школу було укомплектовано кваліфікованими педагогічними кадрами, створено необхідну матеріально-технічну базу. У 1934 році її перетворено в середню. Приміщення школи знаходилося по вул. Комсомольській, 10. Уже в 1939 році тут навчалося близько 1000 учнів, відбувся перший випуск десятикласників: понад 60 юнаків і дівчат здобули середню освіту.
У повоєнний час для поліпшення навчально-виховного процесу школу було поділено на дві: середню, яка розпочала свою діяльність у новому приміщенні, і семирічну, яка залишилася в старому.
Власне, як організувалася школа
Після виходу постанови уряду «Про перетворення семирічних шкіл у восьмирічні» 1961 року Баришівська семирічна школа була реорганізована у восьмирічну, першим директором якої став Лапа Григорій Андрійович. Завучем призначено молодого педагога Чередніченка Петра Федотовича.
Баришівська восьмирічна школа була однією з кращих у районі. Матеріально-технічна база задовільна, а колектив висококваліфікованих учителів постійно поновлювався педагогами, що тільки закінчили вузи.
Баришівка розбудовувалась. Разпочалося будівництво і нової школи, в яку згодом переїхала середня школа, тепер уже № 1. В цей час (1975 р. ) до старої середньої школи добудували так звану «прибудову»: тут розмістилися кабінети фізики, хімії, ДПЮ, історії, математики, російської мови та літератури, української літератури, біології, а з іншого боку – їдальня і спортзал.
У 1981 році Баришівська восьмирічна школа була реорганізована у Баришівську середню школу № 2, яка розмістилася у старому приміщенні середньої школи.
Сторінки героїчного минулого
Так уже вкотре переплелися дороги двох шкіл, і разом із стінами, які отримала наша школа, вона отримала і незабутні сторінки історії, які цим стінам належать. А історія героїчна: у роки Великої Вітчизняної війни тут знаходилися німецька жандармерія і збірний пункт по відправці молоді в Німеччину; і часто, ризикуючи своїм життям, юнаки та дівчата сміливо стрибали з другого поверху будівлі школи, щоб не потрапити у рабство і, якщо і померти, то на рідній землі. За роки війни приміщення школи було частково зруйноване, але тільки-но війська 136-ї стрілецької дивізії Воронезького фронту визволили Баришівку (21 вересня 1943 року), як уже 1 жовтня 1943 року за парти сіли перші учні.
Новий етап розвитку
Директором новоствореної середньої школи у 1981 році було призначено Швидку Софію Степанівну, а завучем – Овдія Миколу Миколайовича. Заступник з виховної роботи – Кручик Світлана Миколаївна.
У 1981 – 1982 н. р. було зроблено ремонт шкільного приміщення, переобладнано кабінети, поновлено матеріально-технічну базу. Особливістю цього періоду було те, що старі педагогічні кадри почали змінювати молоді, натхненні, творчі педагоги.
У 1993 році пішла на заслужений відпочинок Швидка С. С., директором школи став Кутовий Іван Іванович. У спадок він отримав сформований дружний колектив. Завучем з навчально-виховної роботи призначено Лисивець Валентину Анатоліївну, за
За 90-ті роки із стін школи було випущено 663 учні, з них 83 медалісти: 37 золотих і 46 срібних. Багато випускників отримали вищу освіту, а деякі прийшли працювати у рідну школу, це Івченко Ірина Анатоліївна, Гончаренко Олена Петрівна, Садова Галина Григорівна, Щербак Сергій Валерійович, Гайдук Оксана Володимирівна.
1991 на посаду завуча з навчально-виховної роботи по молодших класах була призначена Євдокименко Л. В., яка у своїй роботі велику увагу приділяла вивченню нововведеного курсу «Народознавство», у школі пожвавилася краєзнавча діяльність, почастішали екскурсії рідним краєм.
1995 року заступником з виховної роботи призначено Ісайченко Аллу Борисівну, талановитого організатора, друга і порадника школярів.
Протягом останніх десятиліть традиційно проводиться конкурс «Учитель року». Переможцем обласного і республіканського турів цього конкурсу в 1992 році стала Савченко Лідія Семенівна (номінація «Українська мова і література»). Пізніше учасниками і переможцями були: Фомічова Наталія Миколаївна, Кравченко Наталія Вікторівна, Кутова Алла Олександрівна, Василенко Олена Олексіївна, Бойко Олена Миколаївна, Бенескул Клавдія Полієвктівна.
З 1996 року почався переможний шлях шкільної команди КВН «Весела сімейка» (керівники – Фокіна Валентина Віталіївна та Ісайченко Алла Борисівна).
З 2001 року школу очолює Плис Ніна Михайлівна; заступник директора з навчально-виховної роботи – Лисивець Валентина Анатоліївна; заступник директора з виховної роботи – Ісайченко Алла Борисівна; заступник директора з навчально-виховної роботи у молодших класах – Василенко Олена Олексіївна.
2001 року школа відсвяткувала своє 60-тиріччя:
Школа у ХХІ столітті
Гідно вступили у третє тисячоліття учителі та учні Баришівської ЗОШ І – ІІІ ст. № 2. Пишається школа призерами та переможцями ІІ , ІІІ і ІV етапів Всеукраїнських олімпіад із базових дисциплін. Радують своїми успіхами спортсмени: збірні команди з волейболу, футболу – неодноразові переможці районних змагань (тренери Деркачевський Ю. В., Щербак С. В.), а команда шахістів, керована Охріменком Є. В., вийшла на республіканський рівень.
Традиційними у школі стали предметні тижні і місячники наук.
Із завзяттям школярі готуються до літературно-музичних театралізованих свят, які готують під керівництвом Фокіної В. В. та Дузь Т. В.
З нетерпінням чекає районних турзльотів шкільна команда юних туристів «Сусанін & К◦» (керівник Котвицька Л. І.).
Працює клуб «Правознавець», при якому діє команда знавців права «Nota bene!».
Учнівська республіка «Світанок» організовує роботу на засадах самоврядування.
2014 року директором школи призначається Брилюк Ярослав Ярославович.
У травні 2015 року школа отримує ім’я поета-неокласика, мистецтвознавця Миколи Зерова.
Нові й нові покоління приходять у старі стіни нашої школи, але атмосфера тут завжди юна.