Освітні програми, що реалізуються в закладі освіти

                                                                                           ЗАТВЕРДЖУЮ

В.о. директора

Баришівської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів

імені Миколи Зерова

__________ С.В.Щербак

27.08.2019

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Баришівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

 імені Миколи Зерова

Баришівської селищної ради

Київської області

на 2019 – 2020 н. р.

смт Баришівка

2019

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Призначення Баришівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова та засіб її реалізації

Розділ 2. Опис "моделі" випускника

Розділ 3.Цілі та задачі освітнього процесу 

Розділ 4.Навчальний план

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовування  в ньому педагогічних технологій

Розділ 6.Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

Розділ 7. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Розділ 8. Структура навчального року

Розділ 9. Інклюзивне навчання

Розділ 10.Виховання та позаурочна освітня  діяльність

Додаток 1. Освітня програма загальної середньої освіти І ступеня

Баришівської  загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова

Додаток 2. Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня

Баришівської  загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова

Додаток 3. Освітня програма загальної середньої освіти ІІІ ступеня

Баришівської  загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова

ВСТУП

    Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» Баришівська  загальноосвітня  школа І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова  Баришівської селищної ради Київської області реалізує автономію, що означає право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, неза­леж­ності та відповідальності у прийнятті рішень щодо ака­деміч­них (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності.

В освітньому процесі реалізується академічна свобода, що передбачає самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педа­гогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня програма ЗЗСО є єдиним комплексом освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня програма передбачає освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.

Закладом освіти використано типові програми, які розробляються і затверджуються відповідно до Закону України «Про освіту» та спеціальних законів.

Освітня програма маєкорекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами (стаття 33 Закону України «Про освіту»).

Освітній процес у ЗЗСО є системою науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня діяльність у ЗЗСО передбачає діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямовану на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня діяльність уЗЗСО здійснюється на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів.

Особистісно зорієнтований підхід забезпечує спрямованість освітнього процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти); розвиток і саморозвиток особистості учня як суб’єкта пізнавальної та предметної діяльності; має забезпечувати кожному учневі (спираючися на його здібності, нахили, інтереси, ціннісні орієнтації та суб’єктивний досвід) можливість реалізувати себе в різних видах діяльності; зміст освіти, її засоби й методи організовуються так, щоб учень міг вибирати предметний матеріал, його вид та форму; освіченість як сукупність знань, умінь, індивідуальних здібностей є найважливішим засобом становлення духовних та інтелектуальних якостей учня і має бути основною метою сучасної освіти; освіченість формує індивідуальне сприйняття світу, можливості його творчого вдосконалення, широке використання суб’єктного досвіду в інтерпретації та оцінці фактів, явищ, подій навколишньої дійсності на основі особистісно значущих цінностей і внутрішніх настанов; найважливі­ши­ми чинниками особистісно орієнтованого навчального процесу є ті, що розви­вають індивідуальність учня, створюють умови для його саморозвитку та само­вираження; особистісно орієнтоване навчання будується на принципі варіа­тив­ності (О. Савченко, І. Якиманська).

Компетентнісний підхід передбачає спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових, загальнопредметних і предметних компе­тентностей особистості: скеровує освітній процес на формування системи компетентностей (Державний стандарт базової і пов­ної загальної середньої освіти; В. Химинець). Визначальним у реалізації компетент­нісного підходу є зорієнтованість на розвиток системного комплексу умінь, смислових орієн­та­цій, адаптаційних можливостей, досвіду і способів трансформаційної діяль­ності з отриманням конкретного продукту (М. Нагач).

Діяльнісний підхід визначаєспрямованість освітнього процесу на розви­ток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предме­тів, успішну адаптацію людини в соціумі, профе­сійну самореалізацію, формування здіб­нос­тей до колективної діяльності та са­моосвіти (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти).

Освітня діяльність ЗЗСО спрямована на формування компетентностей здобувачів освіти, що є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначають здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Викладацька діяльність педагогів ЗЗСО спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться педагогічним (науково-педагогічним) працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Діяльність педагогів ЗЗСО поєднує інтелектуальу, творчу діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи, спрямовану на навчання, виховання та розвиток особистості, її загально­культурних, громадянських та/або професійних компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Сьогодні освіта вже не підготовка до життя, а спосіб життя. Завдання шко­ли полягає у формуванні глобальної компетентності учня, необхідної кож­ній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Глобально компетентні лю­ди мають застосовувати такі якості, характеристики і здібності, щоб не лише ви­вчати навколишній світ, а й жити в ньому. Педагогам, щоб допомогти учням ста­ти глобально компетентними, потрібно не тільки розвивати ці якості у собі, а й шукати способи їх розвитку в учнів. За експертними оцінками, найбільш ус­піш­ними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють на­вчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, пра­цю­вати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями.

Потужну державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована спіль­нота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких повинна готувати школа України. Центральне місце в сис­темі освіти належить закладу загальної середньої освіти. Світогляд особистості закладається саме в сім’ї та школі. У школі фор­му­ється особистість, її громадянська позиція та моральні якості, закладаються основи мотивації до навчання упродовж життя.

Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів систему загальнолюдських цінностей:

морально-етичних – гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей;

соціально-політичних – свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність.

У центрі освіти має перебувати виховання у здобувачів освіти відповідальності за себе, за добробут нашої країни.

У здійсненні виховного процесу мають ураховуватися такі організаційні орієнтири: виховання не зводиться до окремих виховних занять; до створення виховного середовища залучається весь колектив школи; учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину; у плануванні діяльності враховуються індивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації; співробітництво з позашкільними закладами освіти; активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів; налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.

РОЗДІЛ 1

ПРИЗНАЧЕННЯ БАРИШІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ  ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ ІМЕНІ МИКОЛИ ЗЕРОВА ТА ЗАСІБ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

Баришівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова  знаходиться у комунальній формі власності, є юридичною особою, має печатку, штамп, ідентифікаційний номер. Засновником навчального закладу є Баришівська селищна рада.

Баришівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова  у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепцією «Нова українська школа», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами, Статутом школи, Програмою розвитку ЗЗСО.

Призначення   Баришівської  загальноосвітньої  школи І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова  полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону ЗЗСО, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека»  спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення:

· уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

· надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

· надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу, додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

· оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності.

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалення та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; вирішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми школи здійснюється через три рівні освіти:

• початкова освіта тривалістю чотири роки;
• базова середня освіта тривалістю п’ять років;
• профільна середня освіта тривалістю два роки;

РОЗДІЛ 2

ОПИС "МОДЕЛІ" ВИПУСКНИКА

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник Баришівської загальноосвітньої  школа І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова  має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння, отримані учнем, тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він всебічно розвинена особистість, яка вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина освічена, творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

· прагне до самоосвіти та вдосконалення;

· готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави ;

· є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

· свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;

· мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал;

· інноватор;

· цілісна та конкурентноспроможна особистість.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Вінупевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи володіє певними яко­стями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник старших класів має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей;дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.

РОЗДІЛ 3

ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Враховуючи призначення і місце школи в освітньому просторі, Баришівська ЗОШ І-ІІІ ст.ім. М Зерова  працює над досягненням таких цілей:

• забезпечити засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту почат­ко­вої, ос­новної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освіт­ньо­го стандарту;
• гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
• створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усві­домленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
• формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
• забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають інтелек­туальне, фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів.

      - підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

       -  проведення атестації та сертифікації педагогів;

       - цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

РОЗДІЛ 4

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБҐРУНТУВАННЯ

Баришівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова  Баришівської селищної ради Київської області — заклад освіти, що надає якісну повну загальну освіту дітям шкільного віку, забезпечує їх всебічний розвиток, формує їх творчі здібності, сприяє самостійному вибору предметів для поглибленого вивчення.

У 2019-2020 н.р. в освітньому закладі наявний 31  клас  із загальною кількістю 822 учня.

   Робочий навчальний план закладу на 2019-2020н.р. враховує основні вимоги Закону України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Указ Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», Концепції НУШ, (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України     від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018 (у 1-2 класах),  Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 (у 3-4-х класах).

Виконання вимог зазначених державних стандартів є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання є освітня програма закладу загальної середньої освіти (стаття 33 Закону України «Про освіту», стаття 15 Закону України «Про загальну середню освіту»). Освітня програма закладу освіти, який здійснює свою діяльність на різних рівнях освіти,  є наскрізною (з 1 по 11 класи). Документ схвалений педагогічною радою закладу освіти та затверджений його керівником.

Освітні програми  передбачають освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.

Робочий навчальний план  Баришівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова розроблений:

-для 1-Б,В, 2- Б,В- класів – Державного стандарту початкової освіти (2018),  відповідно Типової освітньої програми НУШ-1 авторського колективу під керівництвом Савченко О.Я.., ( наказ  МОН України № 268 від 21.03.2018);

        - для  3-Б,В, 4- А,Б, В класів – Державного стандарту початкової загальної освіти (2011 р.), типових освітніх програм (наказ МОН України від 20.04.2018 № 407).

           - для 1-А, 2-А, 3-А класів  за  освітньою програмою початкової школи  науково-педагогічного проекту «Інтелект України»   ( таблиця № 1 )

           -5-А клас за   типовим навчальним планом для загальноосвітніх  навчальних закладів ІІ ступеня, які працюють за науково- педагогічним проектом «Інтелект України»( додаток 3);

-5-Б клас ( вивчення польської мови),7-Б клас ( вивчення німецької мови) - відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України № 405 від 20.04.2018 р.(таблиця 10)  з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов;

-5-В, 6-А,Б,В,7-А,В,9-В  класи - відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України № 405 від 20.04.2018 р.(таблиця 1);

-8-А(  математика),8-Б( біологія),9-А ( математика),9-Б( біологія) - класи відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України № 405 від 20.04.2018 р.(таблиця 8).за  навчальним планом класів з поглибленим вивченням окремих предметів .

- для 10-11 класів – відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України № 408 від 20.04.2018 р.(таблиця 1).

   З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план закладу освіти містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів та освітніх програм.

           Навчальний план складається з інваріантної складової, сформованої на державному рівні та варіативної, у якій передбачено додаткові години на предмети інваріантної частини, предмети за вибором, факультативи, спецкурси, індивідуальні і групові заняття та консультації. Гранично допустиме навантаження на одного учня відповідає Типовим навчальним планам. Враховуючи навчально-методичне, кадрове забезпечення, відповідну матеріальну базу, побажання батьків та індивідуальні освітні потреби здобувачів знань та  на виконання наказу МОН від 21.10.13р. №1456 «Про затвердження Концепції профільного навчання у старшій школі» відкриті профільні 10 та 11 класи у 2019/2020 навчальному році.

 У школі сформовано такі профілі :

 10-А – історичний,

 10-Б – іноземна філологія ,

 11-А – українська філологія,

 11- Б – біологічний профіль,

          11-В- математичний профіль.

 Поглиблене вивчення предметів забезпечується за рахунок комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором.

Для формування в здобувачів знань початкової школи умінь самостійної роботи над текстом, висловлення власної оцінки з приводу прочитаного, виконання творчих завдань, створення власних текстів у 2,3, та 4 класах  введено та продовжується навчання за програмою  курсу  за вибором «Читаємо. Розуміємо Творимо»  на який виділено      по 1 годині на тиждень .

          Навчальні плани реалізують освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через інтегровані курси і навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика», «Природознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура». у 8-А та 8-Б  класах розпочинається поглиблене вивчення  відповідно математики та біології; у 9-А та 9-Б класах продовжується поглиблене вивчення відповідно математики та біології 

Години навчальних предметів інваріантної та варіативної складових робочих навчальних планів, що позначаються дробовими числами (0,5; 1,5; 2,5; 3,5) викладаються упродовж навчаль­ного року таким чином: ціла частина – щотижнево, дробова (0,5) – по 1 годині в першому чи другому семестрі ( відповідно до навчальних планів) .

Розподіл варіативної складової навчального плану для школи ІІ ступеня

Варіативну складову навчального плану визначено в межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів. Години варіативної частини частково використані на збільшення обсягу часу предметів інваріантної складової,особливо важливих для формування особистості,реальних потреб суспільства,забезпечення якісного виконання навчальних програм та враховуючи кадрове,навчально-методичне забезпечення закладу.

Для всебічного розвитку особистості, збагачення внутрішнього світу учнів, позитивного впливу на їхню свідомість, сприяння розвитку інтелекту, естетичного смаку, а також сприяти роз­витку уяви,фантазії, мислення, творчих здібностей школярів, підвищення загальної осві­че­нос­ті учнів, поглиблення знань з різних предметів, формування в учнів різноманітних пізна­валь­них інтересів та попередження правопорушень, вчинених неповнолітніми,підсилення психоло­гіч­ної складової у вихованні дітей та учнівської молоді,вводяться курси за вибором та факультативи :

Курс «Основи християнської етики»

Факультатив «Сучасна світова дитяча література»-5в-1 год

Факультатив « Книга - вчитель і друг» 6а- 1 год

 Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.Досягнення мети та виконання завдань базової середньої освітизабезпечується шляхом формування ключових компетент­нос­тей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

За рахунок варіативної складової збільшено години на вивчення окремих предметів:

у 10-А класі – по 1 годині  на вивчення  факультативів:  « Взаємини України та ЄС»,  «Орфографічний практикум» , « Методи розв'язування задач з математики»;   у 10-Б класі -  факультатив «Орфографічний практикум»- 1 година;   11-А,Б  классах – по 1 годині на  вивчення курсу  : « Розв'язування алгебраїчних рівнянь та їх систем» та по 1 годині на вивчення факультативу: « Орфографічний практикум». Крім того, по 1 годині на вивчення факультиву   « Видатні постаті України» - у 11-А класі, « Українське відродження у ХХ столітті»- 11-Б класі, « Практикум із синтаксису української мови», « Видатні постаті України»- у 11-В класі.

 Години навчальних предметів інваріантної та варіативної складових робочих навчальних планів, що позначаються дробовими числами (0,5; 1,5; 2,5; 3,5) викладаються упродовж навчального року таким чином:

ціла частина – щотижнево, дробова (0,5) – по 1 годині  у І або ІІ семестрі ( відповідно  до навчального плану) .

   Відповідно до наказу МОН від 20.02.2002 року № 128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) комплектуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл ( шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів» у 1-4 класах відкрито 5 груп  продовженого дня з наповнюваністю   30 учнів.

За рішенням навчального закладу облік занять курсів за вибором та факультативів проводиться  в окремому журналі. Індивідуальні години обліковуються також в окремому журналі. Оцінки по завершенню І і ІІ семестрів та річні не виставляються.    

          Змістовне наповнення предмету «Фізична культура» навчальний заклад формує із 5 варіативних модулів: легка атлетика, футбол, волейбол, баскетбол, гімнастика. Критеріями відбору варіативних модулів є наявність матеріально-технічної бази, кадрове забезпечення, бажання учнів та місцеві спортивні традиції.

           Предмет «Захист Вітчизни» викладається протягом трьох періодів у 10 - 11 класах під час навчального року та під час навчально-польових зборів, які проводяться у школі в кінці навчального року.

          Працює  чотири інклюзивних класи -2-В, 4-А,4-Б,6-Б .

          Навчально-виховний процес у школі базується на засадах педагогіки толерантності, особистісно зорієнтованого навчання і враховує індивідуальні особливості учнів.

РОЗДІЛ 5

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАСТОСОВУВАННЯВ НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативні технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, програмовані засоби навчання та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовують Інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІК-компетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.

РОЗДІЛ 6

ПОКАЗНИКИ (ВИМІРНИКИ) РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

На рівні ЗЗСО розроблено систему показників, що дозволяє визначити, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки результати діяльності школи відповідають ідеальній моделі випускника. кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, ковчингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання – 2 рази на рік);

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцен­зійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати, спортзал, бібліотека, сучасна їдальня, буфет, наявність інтернету – 2 рази на рік);

якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних праців­ни­ків – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентнос­тей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обов'язковою складовою навчальної програми з предмета – на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);

моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);

продовження навчання (аналіз вступу у ЗВО України та за її межами – 1 раз на рік).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту»результатами навча­нняє знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати.

Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загаль­ної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання (стаття 12 Закону України «Про освіту»);проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН.

Порядок, форми проведення і перелік навчальних предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація, визначає центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки (наказ МОН України від 07.12.2018 № 1369 «Про затвердження порядку проведення державної підсумкової атестації»), наказу МОН України про проведення державної підсумкової атестації у поточному році.

РОЗДІЛ 7

ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Для виконання освітніх програм школи на 2019/2020 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріантної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника.

Реалізація змісту освіти у ЗЗСО та досягнення прогнозованого резуль­та­ту її роботи здійснюється відповідно до державних освітніх стандартів на основі використання  програмно-методичного забезпечення, що відповідає переліку освітніх і навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І, ІІ, ІІІ ступенів, затвердженого відповідними наказами МОН України і представленими у листах МОН України, інформаційно-аналітичних збірниках, інформаційних системах, зокрема:

              1. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (зі змінами).

          2.Постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462«Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти».

          3.Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392«Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (зі змінами).

          4.Наказ МОН України від 21.03.2018 № 268 «Про затвердже­ння ти­по­вих освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів за­галь­ної середньої освіти».

          5.Наказ МОН України від 23.03.2018 № 283 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи«.

            6.Наказ МОН України від 20.04.2018 № 407 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня».

            7.Наказ МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

            8.Наказ МОН України від 20.04.2018 № 406 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

            9.Наказ МОН України від 20.04.2018 № 408«Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

        10.Наказ МОН України №804 від 07.06.2017 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів».

        11.Наказ МОН України №1407 від 23.10.2017 «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти»

        12.Наказ МОН України №1539 від 24.11.2017 «Про надання грифу МОН навчальним програмам з фізики і астрономії для учнів 10-11 класів та польської мови для учнів 5-9 та 10-11 класів закладів загальної середньої освіти».

        13.Наказ МОН України №236 від 21.02.2019 «Про внесення змін до навчальних програм з історії України для 5-9 та 10-11 класів закладів загальної середньої освіти».

          14.Лист МОН України №1/11-5966 від 01.07.2019 «Про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році».

          15.Лист МОН України №1/9-414 від 27.06.2019 «Деякі питання щодо створення у 2019/2020 н.р. безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок».

          16.Лист МОН України №1/9-365 від 10.06.2019 «Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році».

          17.Методичний порадник: організація та зміст освітньої діяльності у 2019/2020 навчальному році : інформаційно-методичний збірник / за заг. ред. Н.М.Бендерець, О. В. Матушевської . – Біла Церква: КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», 2019.

          18.Переліки навчальних програм, рекомендованих МОН Украї­ни, для реалізації варіативної складової навчальних планів у 2019/2020 н.р.: інформаційно-методичний збірник / укладач О. В. Матушевська. – Біла Церква: Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради «Київ­ський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів». – 2019. – 68 с.

ПЕРЕЛІК

навчальних програм, рекомендованих МОН України для використання

у 2019 - 2020 навчальному році

1. Типова освітня програма для ЗЗСО 1-2кл. під керівництвом О.Я. Савченко.
2. Навчальні програми. Початкова школа. вид. Ранок, 2016.
3. Програми курсів за вибором для ЗНЗ. Варіативна складова типових навчальних планів 1 – 4 класи, упор. Л.Ф. Щербакова, 2012.
4. Програма для ЗНЗ курсу за вибором «Фінансова поведінка» 4 клас, авт.. О.Б. Рябова, 2015р.
5. Шевчук Л. Читаємо, розуміємо, творимо. 1-4 класи. Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Варіативна складова Типових навчальних планів. 1-4 класи. Книга 4 / Упор. : А. Лотоцька, Г. Древаль. – Тернопіль : Мандрівець. – 2015.
6. Позакласне читання 3 клас. Авт. А.І. Бикова, Х: ПЕТ, 2017.
7. Навчальна програма для ЗНЗ курсу за вибором «Поетика», авт.. Т.В. Петровська.
8. Програми для ЗНЗ «Українська мова 5 -9 класи», авт. Шелехова, вид. «Освіта», 2013 (із змінами 2017р.)
9. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів.Філологічний напрям, профіль – українська філологія.  «Українська мова 10 – 11 класи». Авт.Л.І, Мацько,Т.Л. Груба і ін.., 2017.
10.  Українська мова. Програма для ЗНЗ з поглибленим вивченням української мови 8-9 класи. Укл. Караман і ін..
11. Українська література. Навчальні програми для ЗНЗ 5-9 класи,авт. К.В. Таранік-Ткачук, вид. «Освіта», 2013р.(із змінами 2017р.)
12. Українська література 10 – 11 класи. Програма для профільного навчання учнів ЗНЗ. Укл. Г.О. Усатенко, А.М. Фасоля, 2017.
13. Програма Зарубіжна література для 10-11 класів ЗНЗ з українською мовою навчання. Рівень стандарту. Профільний рівень. Авт. Л.П. Юлдашева, 2017р.
14. Зарубіжна література. Навчальні програми для ЗНЗ 5-9 класи, 2013р. Авт. Н.О. Ніколенко, (із змінами 2015, 2017р.)
15. Програма для ЗНЗ « Історія України.   5 – 9 класи», затверджена МОН України від 21.02. 2019. № 236.
16. Програма для ЗНЗ «Історія України. Всесвітня історія, 10 – 11 класи», затверджена МОН України 21.02. 2019.  № 236.
17. «Всесвітня історія 7-9 класи», затверджена МОН України 07.06.2017. № 804.
18. Навчальна програма з основ правознавства для 9 класу ЗНЗ, авт. Т. Ремех Київ, 2016.
19. Громадянська освіта. Навчальна програма інтегрованого курсу для 10кл. ЗНЗ. Укл. Т. Бакка, 2018.
20. Програма для ЗНЗ «Математика» 5-9 класи,вид. «Ранок», 2018.
21. Математика. Програма для ЗНЗ 10-11 класи. Рівень стандарту, 2017р.
22. Навчальна програма для ЗНЗ «Природознавство.» 5 клас, 2013, (із змінами 2017р.)
23. Програма для ЗНЗ «Біологія 6-9 класи», затверджена Наказом МОН України від 07.06.2017р. №804.
24. Програма з біології і екології для 10-11кл. ЗЗСО. Рівень стандарту, затверджена Наказом МОН України від 23.10.2017р. № 1407.
25. Програма для ЗНЗ «Основи здоров′я» 5 – 9 класи, К: «Освіта», 2013, (зі змінами 2017р.)
26. Програма з хімії для 10-11 класів ЗЗСО. Рівень стандарту,затверджена Наказом МОН України від 23.10.2017р. № 1407.
27. Хімія. Навчальні програми для ЗНЗ 7-9 класи, К: «Освіта», 2013(із змінами 2017р.)
28. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика 7-9кл.» (оновлена 2017р.)
29. Програми для ЗНЗ. «Фізика  10 – 11 класи». Рівень стандарту та профільний рівень, авт.. В.М. Локтєва(затверджено Наказом МОН України №1539 від 24.11. 2017р.).
30. Астрономія. Рівень стандарту, профільний рівень. Авт.. Я.Я. Яцківа.
31. Програма для ЗНЗ «Мистецтво» 5 – 9 кл., авт.. Л. Масол і ін.., 2013,(зі змінами 2017р.).
32. Програма для ЗЗСО. Географія 10-11 класи. (Наказ МОН України від23.10.2017р. №1407)
33. Географія. Навчальна програма для учнів 6-9 класів, 2013р. (із змінами 2017р.)
34. Програма для ЗНЗ. Інформатика. 5 – 9 кл. (затверджена наказом МОН України від 20.04.2018. №406).
35. Програма для ЗНЗ. Інформатика. 10-11 кл. (затверджена наказом МОН України від 20.04.2018. №406).
36. Програма для ЗНЗ. Фізична культура 5-9 класи, авт..(оновлена 2017р.)
37. Програма для ЗЗСО. Фізична культура 10 – 11 класи, (Наказ МОН України №1407 від. 23.10.2017.)
38.  Програма для ЗЗСО.Технології 10-11 класи, Рівень стандарту.(Наказ МОН України №1407 від 07.06.2017.)
39. Трудове навчання. Навчальні програми для ЗНЗ 5-9 класи, Упор. Сидоренко, 2012. (оновлена 2017р.)
40. Програма для ЗНЗ. Захист Вітчизни 10-11 класи. Рівень стандарту. Академічний рівень, 2017.
41. 1-2 клас - За «Типовою освітньою програмою розробленою під керівництвом О.Я.Савченко»
42. 5-9 класи - За Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта)
43. 10-11 класи- За Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта)

Програмно – методичне забезпечення

варіативної складової навчального плану

Баришівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова

на 2019 – 2020 н.р.

Перелік

базових підручників (рекомендованих Міністерством освіти і науки України) і визначених педагогічною радою Баришівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова  для використання

у 2019 - 2020 навчальному році

Перелік

базових підручників (рекомендованих Міністерством освіти і науки України) і визначених педагогічною радою Баришівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова для використання

у 2019 - 2020 навчальному році

Перелік

базових підручників (рекомендованих Міністерством освіти і науки України)і визначених педагогічною радою  Баришівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова для використання

у 2019 - 2020 навчальному році

Початкова школа з українською мовою навчання

З клас

Перелік

базових підручників (рекомендованих Міністерством освіти і науки України) і визначених педагогічною радою Баришівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова для використання

у 2019 – 2020 навчальному році

4 клас

Початкова школа з українською мовою навчання

Перелік

базових підручників (рекомендованих Міністерством освіти і науки України) і визначених педагогічною радою Баришівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова для використання

у 2019 – 2020 навчальному році

5 клас

10 клас

11 клас

РОЗДІЛ 8

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО РОКУ ТА РЕЖИМ      РОБОТИ

           Відповідно до статті 15 Закону України «Про загальну середню освіту», 2019-2020 навчальний рік розпочинається  02 вересня Родинним святом   і  закінчується  не пізніше 01 липня 2020 року.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 02 вересня 2019 року по 27 грудня 2019 року;

ІІ семестр – з 13 січня 2020 року по 29 травня 2020 року.

Протягом навчального року для учнів1-11  класів та вихованців дошкільної  різновікової групи  проводяться канікули:

Осінні – з 28.10. 2018 р. по 03.11. 2019 р.

Зимові – з  30.12. 2018 р по 12.01. 2020 р.

Весняні – з 23.03. 2020 р. по 29.03. 2020 р.

Навчальна практика та навчальні екскурсії  для учнів 1-8,10 класів проводяться  протягом навчального  року відповідно до Інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 № 1/9 – 51 (графік додається).

Навчальні заняття закінчуються в 1-11 класах – 29 травня 2020 року.

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602 учні 4, 9 класів складають державну підсумкову атестацію; 11 –го класу - зовнішнє незалежне оцінювання.

Вручення документів про базову   середню освіту учням 9  класу буде здійснено   після проведення ДПА.

Вручення документів про повну загальну середню освіту учням 11 класу буде здійснено після проведення ЗНО.

Дошкільна різновікова група розпочинає роботу 02 вересня 2019 року по 29 травня 2020 року.

З 01.06.2020 року по 26.06.2020 року – оздоровчий період (план додається).

Робочий тиждень - п’ятиденний

Початок роботи закладу – 8  год.30 хв.

Ранкова гімнастика для учнів 1-4 класів – 8 год.15хв.

Початок навчальних занять – 8 год. 30 хв.

Навчання здійснюється в одну зміну.

Тривалість уроків:    

1 клас – 35 хвилин

          2 – 4   класи – 40 хвилин

          5 – 11  класи – 45 хвилин

2.2. Р О З К Л А Д    Д З В І Н К І В

2.3. Графік харчування учнів 1-4-х класів:

Для учнів, пільгових категорій (дітей сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, дітей з малозабезпечених сімей)  організовано безкоштовне гаряче харчування на 2-й великій перерві з 11.15-11.35.

2.4. Режим роботи груп  продовженого дня

1-А, 1-Б, 1-В класів (4уроки)

 12-00 – 12-50  Організація, взаємозв’язок з класоводом, передобіднє перебування на повітрі, перехід до їдальні;              

12-50 – 13-10 – обід;

13-10 – 14-00 – прогулянка на свіжому повітрі; спокійні ігри;

14-00 – 15-30 – розвиваючі ігри в ігровій кімнаті;

15-30 – 15-45 – полудень;

15-45 – 16-10 – перебування на повітрі: ігри, прогулянки, рухливі ігри, екскурсії;

16-10 – 17-00 – тренувальні та розвиваючі вправи;

17-00 – 17-30 -  вільний час; заняття за інтересами, гурткова робота;

17-30 -  18-00 – робота з батьками, повернення додому.

1-А, 1-Б, 1-В класів (5 уроків)

12-45 – 12-50 – Організація, взаємозв’язок з класоводом, передобіднє перебування на повітрі,   перехід до їдальні;

12-50 – 13-10 – обід;

13-10 – 14-00 – прогулянка на свіжому повітрі; спокійні ігри;

14-00 – 15-30 – розвиваючі  ігри  в ігровій кімнаті;

15-30 – 15-45 – полудень;

15-45 – 16-10 – перебування на повітрі: ігри, прогулянки, рухливі ігри, екскурсії;

16-10 – 17-00 – тренувальні та розвиваючі вправи;

17-00 – 17-45 – вільний час; заняття за інтересами  гурткова робота;

17-45 – 18-45- інструктаж з техніки безпеки робота з батьками, повернення додому.

Дія розкладу №2 (факультативи, індивідуальні та групові заняття) розпочинається через    30 хв після закінчення уроків у відповідних класах.

РОЗДІЛ 9

ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ

      Відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 19) держава створює умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на всіх рівнях освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

Інклюзивне навчання в школі здійснюється відповідно до положень законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами», від 15.08.2011 № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (зі змінами),інших нормативно-правових актів, листів МОН України від 26.06.2019 № 1/9-409 “Щодо організації інклюзивного навчання у закладах освіти у 2019/2020 н.р.”, від 05.08.2019 № 1/9-498 “Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти у 2019/2020 н.р.”.

Питання організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти регла­ментується статтями 8, 16 Закону України «Про загальну середню освіту» та Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 (із змінами) (далі - Порядок).

У 2019/2020 навчальному році інклюзивні або спеціальні класи утворюються на підставі заяви батьків дитини з особливими освітніми потребами, до якої обов’язково додається висновок інклюзивно-ресурсного центру та, за потреби, інші документи, визначені Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти (наказ МОН України від 16.04.2018 № 367, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 р. за № 564/32016).

Освітня діяльність ЗЗСО спрямована на створення необхідних умов якісного інклюзивного навчання, як-от:

• визначення особливих освітніх потреб дитини;
• підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
• створення інклюзивного освітнього середовища;
• надання освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг;
• забезпечення учнів спеціальними засобами корекції психофізичногорозвитку;
• здійснення психолого-педагогічного супроводу дитини протягом усього періоду навчання із обов’язковим залученням батьків до освітнього процесу.

Безпосередня організація інклюзивного навчання вЗЗСО здійснюється командою психолого-педагогічногосупроводу дитини з особливими освітніми потребами закладу освіти відповідно до Примірного положення про команду психолого- педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, затвердженого наказом МОН України від 08.06.2018 №609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти».

Відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру (далі – ІРЦ), індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності), результатів психолого-педагогічного вивчення дитини команда супроводу впродовж 2-х тижнів з початку освітнього процесу складає індивідуальну програму розвитку дитини з особливими освітніми потребами (далі – ІПР), яка погоджується батьками та затверджується керівником закладу освіти.

Команда супроводу визначає способи адаптації (у разі необхідності – модифікації) освітнього середовища, навчальних матеріалів відповідно до потенційних можливостей і з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини. У разі потреби розробляє індивідуальний навчальний план у ЗЗСО.

З метою коригування та визначення прогресу розвитку дитини команда супроводу переглядає ІПР у ЗЗСО двічі на рік (у разі потреби – частіше). Діяльність дитини оцінюється не лише з позиції набутих знань, а, насамперед – з позиції прогресу розвитку.

Надання психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг здійснюється шляхом проведення індивідуальних  занять, які надаються як штатними працівниками закладу, так і залученими фахівцями, зокрема: працівниками ІРЦ.

Корекційно-розвивальні програми для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами використовуються педагогічними працівниками відповідно до нозології та індивідуальних потреб дитини.

          Освітню програму для дітей з особливими освітніми потребами розроблено на основі  типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України для початкової та середньої  школи.

РОЗДІЛ 10

ВИХОВАННЯ ТА ПОЗАУРОЧНА ОСВІТНЯ  ДІЯЛЬНІСТЬ

           У Баришівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова   вся виховна робота спрямована на  виконання законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», Національної доктрини розвитку освіти України, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.10 №778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний  заклад»,  наказу  Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243 «Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх  навчальних  закладів України».

Головна увага приділяється  формуванню особистості учня, розвитку його  здібностей і  обдарувань, забезпеченню результативності  та  якості виховного    процесу, вихованню свідомого ставлення до здоров’я як найголовнішої соціальної   цінності, формуванню гігієнічних  навичок і засад здорового способу життя, збереженню і зміцненню фізичного та психічного здоров’я учнів.

Виконання завдань і реалізація основних принципів виховної роботи буде здійснюватися за основними напрямками:

• ціннісне ставлення особистості до себе;
• ціннісне ставлення особистості до сім’ї, родини, людей;
• ціннісне ставлення особистості до праці;
• ціннісне ставлення особистості до природи; 
• ціннісне ставлення особистості до культури і мистецтва; 
• ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.

      У основу діяльності закладу освіти покладено принцип гуманізму, демократизму, незалежності від політичних, громадських та релігійних організацій, поєднання загальнолюдського і національного взаємозв’язку, розумового, морального, фізичного і естетичного виховання, науковості, диференціації, індивідуалізації змісту і форм освіти, розвиваючого характеру навчання.

Виховна робота  в школі  поєднує  всі напрямки виховання, які взаємопов’язані, органічно доповнюють один одного, сприяють  створенню комфортного виховного середовища  та спрямовуються на набуття особистістю необхідних життєвих компетентностей необхідних для усвідомлення  сенсу свого життя та активної участі у житті суспільства. 

Розроблена система заходів, які  сприяють вихованню патріотичних почуттів, національної гідності, викликають інтерес до вивчення минулого нашого народу, пошани до державних символів України.  Пріоритетними у виховному процесі є національні та патріотичні мотиви. Фундаментом формування у школярів сучасної національної ідентичності на кращих прикладах мужності і звитяги, виявлених нинішніми захисниками Батьківщини, на героїці сучасної боротьби за незалежність і цілісність держави є уроки Мужності, які впродовж року сплановано та проведено.

Над реалізацією мети і завдань виховної роботи у школі  буде  працювати 19 класних керівників та 12 класоводів , заступники директора з виховної роботи.

          У становленні системи виховної роботи важлива роль відводиться   методичній роботі, в якій значну роль відіграють класні керівники.

          Класні керівники та класоводи  здійснюють постійний контроль за відвідуванням занять учнями, за рівнем знань, проводять необхідні педагогічні консультації з батьками учнів, обстежують умови проживання дітей в сім’ї, вивчають характер та прояви особистості учнів, здійснюють всю виховну роботу з дітьми девіантної поведінки, зустрічаються з учнями та їх батьками за місцем проживання, проводять роботу по залученню учнів в гуртки та секції за інтересами, залучають до роботи у класі та в  школі . 

          Передумовою успішної результативності виховної роботи є наявність міцного шкільного колективу, чіткого режиму шкільного життя, педагогічна доцільність, необхідність і достатність всіх шкільних заходів, відповідність їх умовам і можливостям школи.

Вчителі  прагнуть  зробити   шкільне життя учнів  змістовним, насиченим, цікавим. 

У  школі імені Миколи Зерова проводиться робота, спрямована на виконання комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю. Головними напрямками роботи з цього питання є індивідуальна робота з дітьми, схильними до пропусків занять, правопорушень, до девіантної поведінки.

          Індивідуальна робота займає важливе  місце у роботі  з учнями в кожного класного керівника та класовода. Вона  спрямована на тих дітей, яким не підходять групові форми роботи і які потребують  диференційованого підходу.

          Постійно проводяться бесіди з питання безпеки життєдіяльності, профілактики різних видів захворювань, інструктаж з техніки безпеки під час навчального процесу, позакласної роботи, на канікулах, профілактики різних видів захворювань.

Відповідно до Статуту навчального закладу школа  взаємодіє та співпрацює з батьківською громадськістю.

          Класні керівники 9-11 класів значну увагу приділяють профорієнтаційному напрямку в роботі із майбутніми випускниками.

           Ціннісне ставлення до природи реалізовувалося  через ряд заходів екологічного напрямку. Так,учнями школи на чолі із класними керівниками постійно здійснюється  зачистка території школи та пришкільна територія від сміття. Під час проведення виховних справ звертається  увага на збереження навколишнього середовища, наголощується на тому, яку посильну справу можуть виконати діти. Позашкільне життя класних колективів цікаве і змістовне. Учні протягом року  здійснюють  подорожі не лише по Баришівському району,  а  й по всій Україні. 

ДОДАТОК 1

Освітня програма загальної середньої освіти І ступеня

Баришівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова

Освітню програму загальної середньої освіти І ступеня  Баришівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1-2 класи), листа МОН України від 22.05.2018 №1/9-332 щодо затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти, наказу МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів; постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (3-4 класи), наказу МОН України від 20.04.2018 № 407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня» (3-4 класи).

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

· дитиноцентрованості і природовідповідності;

· узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

· науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

· наступності і перспективності навчання;

· взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

· логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

· можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

· творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

· адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма визначає:

· загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;

· перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;

· орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;

· рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

· вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу – 23 години на тиждень (805 годин/навч.рік);   2 клас – 25 годин на тиждень (875 годин/ навч.рік); 3 класи – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік); 4 класи – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік). Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем. Повноцінність початкової освіти реалізується як інваріантної, так і варіативної складових.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі – навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором.

На основі навчального плану Баришівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова  складає на кожен навчальний рік робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Освітню програму Баришівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова  Баришівської селищної ради Київської області для І ступеня укладено за  основними освітніми галузями.

Освітні галузі 1-2 класів НУШ:

o Мовно-літературна (українська мова і літературне читання, англійська мова)

o Математична (математика)

o Громадянська та історична, природнича, соціальна та здоров’язбережувальна («Я досліджую світ»)

o Мистецька (мистецтво або музичне мистецтво і образотворче мистецтво)

o Технологічна(дизайн і технології)

o Інформатична (інформатика з 2 класу)

o Фізкультурна(фізична культура)

  Освітні галузі  1-2  клас «Інтелект України»

1. Мовно-літературна (  українська мова)

2. Математична  ( математика )

• Мовно-літературна( література)
• Математика
• Природнича
• Соціальна і здоровʼя збережувальна     }  ( Я пізнаю світ)
• Громадянська  та історична
• Технологічна
• Фізкультурна
• Мистецька

3. Іншомовна освіта  ( іноземна мова)

4. Інформатична

5. Мистецька ( Мистецтво)

6. Фізкультурна ( Фізична культура)

Освітні галузі  3 клас  « Інтелект України»

• Мови і літератури ( мовний і літературний компонент)-( українська мова, читання,іноземна мова)
• Математика – ( математика,еврика)
• Природознавство – ( людина і світ)
• Суспільствознавство – ( навчаємося разом)
• Мистецтво (образотворче мистецтво, музичне мистецтво)
• Технології ( трудове навчання,інформатика)
• Здоровʼя  і фізична культура ( основи здоровʼя, фізична культура)

 Освітні галузі 3-4 класів:

o Мови і літератури ( «Українська мова», «Літературне читання», «Іноземна мова»)

o Математика («Математика»)

o Суспільствознавство («Я у світі») (3-4 класи).

o Природознавство («Природознавство»)

o Мистецтво («Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво»)

o Технології («Трудове навчання» та «Інформатика»)

o Здоров'я і фізична культура («Основи здоров'я» та «Фізична культура».)

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення.

Для недопущення перевантаження учнів буде враховано їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Очікувані результати навчання (компетентностей) здобувачів освіти, визначених відповідним державним стандартом загальної початкової освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Освітня програма (1 клас) має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

3) математична компетентність,;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

5) інноваційність;

6) екологічна компетентність;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність;

8) навчання впродовж життя;

9) громадянські та соціальні компетентності;

10) культурна компетентність,;

11) підприємливість та фінансова грамотність;

та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

          Результати навчання (3-4 класи) повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за інших умов.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання у початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, логічна послідовність їх вивчення

Освітні галузі 1-2 класів НУШ:

• Мовно-літературна
• Математична
• Громадянська та історична, природнича, соціальна та здоров’язбережувальна
• Мистецька
• Технологічна
• Інформатична (інформатика з 2 класу)
• Фізкультурна

Мовно-літературна освітня галузь (українська мова і літературне читання, англійська мова) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти». У 2 класі «Українська мова» та «Читання».

Математична галузь(математика) ставить за метурізнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна, природнича освітні галузі («Я досліджую світ») можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина»(пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей»(стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа»(пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Інформатична освітня галузь (інформатика) починає реалізуватися з 2-го класу та ставить за метурізнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

За результатами формування предметної компетентності випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для:

· доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію);

· опрацювання інформації;

· перетворення інформації із однієї форми в іншу;

· створення інформаційних моделей;

· оцінки інформації за її властивостями.

Технологічна освітня галузь (дизайн і технології)ставить за мету розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Мистецька освітня галузь (мистецтво або музичне мистецтво, образотворче мистецтво) ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь (фізична культура) ставить за мету всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Освітні галузі 3-4 класів:

• Мови і літератури
• Математика
• Суспільствознавство
• Природознавство
• Мистецтво
• Технології
• Здоров'я і фізична культура

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова», «Літературне читання», «Російська мова», «Іноземна мова».

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі» (3-4 класи).

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (2-4 класи) та Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (2 класи) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладами загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

· додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, (3-4  класи курс за вибором «Читаємо. Розуміємо. Творимо», «Сходинки  етичного зростання ». 2 клас курси за вибором «Читаємо. Розуміємо. Творимо», «Сходинки  етичного зростання », « Християнська етика»).

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Освітня галузь «Інтелект України»

Мова — унікальне явище культури, що є не тільки засобом спілкування, а й засобом засвоєння, зберігання й передачі знань, досвіду поколінь, віддзеркаленням ментальності народу, його душею. У мові виявляється свідомість як окремої людини, так і нації загалом. Відповідно до Державного стандарту початкової освіти метою мовнолітературної освітньої галузі (українська мова та література) у науково-педагогічному проекті «Інтелект України» визнано формування в учнів 1–2-х класів системи ключових компетентностей (комунікативної, громадянської, соціальної, культурної, навчання протягом життя тощо), загальнопредметних (мовленнєвої, мовної, читацької тощо) і предметних (компетентностей у галузі фонетики, орфоепії, орфографії, лексикології, будови слова, морфології, синтаксису, стилістики, культури мовлення, теорії та історії літератури тощо) в органічній єдності всіх їх компонентів — цінностей і ставлень, знань, умінь і навичок, досвіду діяльності, а також наскрізних умінь (читання з розумінням, висловлення власної думки усно й письмово, критичного та системного мислення, здатності логічно обґрунтовувати позицію, творчості, ініціативності, конструктивного керування емоціями, здатності співпрацювати з іншими людьми).

Математична освітня галузь. Освітню програму цієї галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти. Метою математичної освіти в Проекті є формування в учнів математичної компетентності в єдності взаємопов’язаних компонентів (знань, умінь і навичок, цінностей і ставлень), інших ключових компетентностей і наскрізних умінь; розвиток математичних здібностей, логічного мислення, креативності, здатності використовувати здобуті знання в повсякденному житті. Згідно з Державним стандартом початкової освіти до загальних результатів математичної освітньої галузі в Проекті віднесено здатність учня/учениці: 1) досліджувати ситуації та виокремлювати проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів; 2) моделювати процеси й ситуації, розробляти стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач; 3) критично оцінювати дані, процес та результат розв’язання навчальних і практичних задач; 4) застосовувати досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу. Відповідно до мети й завдань математичної освітньої галузі визначено такі змістові лінії: «Математика навколо мене», «Вивчаю математичні процеси та явища», «Критично оцінюю дані та власну математичну діяльність», «Досліджую навколишній світ засобами математики». Згідно з Державним стандартом початкової освіти провідними цілями змістової лінії «Математика навколо мене» визнано: формування в учнів 1‒2 класів стійкого інтересу до математики, уявлення про математику як частину загальнолюдської культури, як метод пізнання навколишнього світу, розуміння значущості математики для подальшого суспільного прогресу; створення умов для формування логічного й абстрактного мислення дітей; забезпечення їхнього інтелектуального розвитку. Досягнення цих цілей виявляється, зокрема, у здатності дітей розпізнавати серед ситуацій зі свого життя ті, які потребують перелічування об’єктів, вимірювання величин, обчислення; аналізувати проблемні ситуації зі свого життя; визначати групу пов’язаних між собою величин для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту; прогнозувати результат виконання арифметичних дій. 28 Основною метою змістової лінії «Вивчаю математичні процеси та явища» відповідно до Державного стандарту початкової освіти визнано міцне і свідоме опанування учнями системи математичних знань, умінь і навичок, необхідних для продовження математичної освіти в основній школі та вивчення суміжних дисциплін. Показниками досягнення цієї мети є сформована у випускників 2-го класу здатність перетворювати отриману інформацію у схему, таблицю, схематичний рисунок; обирати послідовність дій для розв’язання проблемної ситуації та числові дані, необхідні й достатні для відповіді на конкретне запитання; визначати дію/дії для розв’язання проблемної ситуації та виконувати її/їх. Змістова лінія «Критично оцінюю дані та власну математичну діяльність» передбачає формування в учнів 1‒2 класів критичного й логічного мислення, що виявляється у сформованості у випускників 2-го класу здатності визначати, чи достатньо даних для розв’язання проблемної ситуації; з’ясовувати, чи існує інший шлях розв’язування проблемної ситуації; перевіряти правильність результату арифметичної дії; знаходити помилки та виправляти їх. Реалізація ключової мети змістової лінії «Досліджую навколишній світ засобами математики» — створення умов для розвитку математичних здібностей учнів — вимагає розв’язання таких взаємопов’язаних завдань, визначених Державним стандартом початкової освіти: формування в дітей здатності визначати істотні, спільні й відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу; порівнювати, об’єднувати їх у групу і розподіляти на групи за спільною ознакою; лічити об’єкти, позначати числом результат лічби; порівнювати числа та впорядковувати їх; конструювати площинні та об’ємні фігури з підручного матеріалу, створювати макети реальних та уявних об’єктів; вимірювати величини за допомогою підручних засобів і вимірювальних приладів. Змістові лінії реалізуються через навчальний предмет «Математика» (1−4 класи — 3 год/тижд.) та інтегрований курс «Я пізнаю світ», в якому на математичну освітню галузь у 1-му класі відведено 1 год/тижд.; у 2‒4 класах — 1,5 год/тижд. На уроках математики та предмета «Я пізнаю світ» реалізуються інтерактивні освітні технології та технології критичного мислення, SТЕM-освіти, раціонального читання, повного засвоєння навчальних одиниць, збагачення освітнього процессу

Природнича освітня галузь. Освітню програму природничої освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти. Відповідно до Державного стандарту початкової освіти метою природничої освітньої галузі в початковій школі науково-педагогічного проекту «Інтелект України» визнано формування компетентностей у галузі природничих наук, техніки й технологій, екологічної та інших ключових компетентностей на основі опанування знань, умінь і способів діяльності, розвитку здібностей, які забезпечують успішну взаємодію з природою; формування основ наукового світогляду і критичного мислення; становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки учнів у довкіллі шляхом усвідомлення принципів сталого розвитку. До загальних результатів мети віднесено здатність випускника/випускниці початкової школи: 1) відкривати світ природи, набувати досвіду її дослідження, шукати відповіді на запитання, спостерігати, експериментувати й моделювати, виявляти допитливість і отримувати радість від пізнання природи; 2) опрацьовувати та систематизувати інформацію природничого змісту, що отримана з доступних джерел, і подавати її в різних формах; 3) усвідомлювати розмаїття природи, взаємозв’язки її об’єктів та явищ, пояснювати роль природничих наук і техніки в житті людини, значення відповідальної діяльності в природі; 4) критично оцінювати факти, поєднувати новий досвід з набутим раніше і творчо його використовувати для розв’язання проблем природничого характеру. Згідно з метою й завданнями природничої освітньої галузі визначено такі змістові лінії: «Я — дослідник», «Я у світі», «Я — винахідник».

Реалізація мовно-літературної (іншомовна освіта), технологічної, інформатичної, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, мистецької й фізкультурної освітніх галузей у науковопедагогічному проекті «Інтелект України» Мовно-літературна освітня галузь (іншомовна освіта), технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична, мистецька й фізкультурна освітні галузі в проектних класах науково-педагогічного проекту «Інтелект України» реалізуються в повному обсязі відповідно до освітніх програм, розроблених авторським колективом учасників проекту «Нова українська школа — 2»:  «Освітньої програми мовно-літературної освітньої галузі (іншомовна· освіта)»;  «Освітньої програми технологічної освітньої галузі»;·  «Освітньої програми інформатичної освітньої галузі»;·  «Освітньої програми соціальної і здоров’язбережувальної освітньої· галузі»;  «Освітньої програми громадянської та історичної освітньої галузі»;·  «Освітньої програми мистецької освітньої галузі»;·  «Освітньої програми фізкультурної освітньої галузі».· Під час реалізації вищезазначених освітніх програм передбачено використання авторських та інноваційних освітніх технологій

Основні форми організації освітнього процесу

У 1-2 класах очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:

· дослідницькі,

· інформаційні,

· мистецькі проекти,

· сюжетно-рольові ігри,

· інсценізації,

· моделювання,

· ситуаційні вправи,

· екскурсії,

· дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу в 3-4 класах є:

· різні типи уроку,

· екскурсії,

· віртуальні подорожі,

· спектаклі,

· квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

           Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

·кадрове забезпечення освітньої діяльності;

·навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

·матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

·якість проведення навчальних занять;

·моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

·оновлення методичної бази освітньої діяльності;

·контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

·моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

·створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Інші освітні компоненти (за рішенням ЗЗСО)

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в закладах іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми початкової освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, а саме:

· здатність спілкуватися державною та іноземною мовами, висловлювати і захищати власні погляди;

· досліджувати ситуації і виокремлювати проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;

· усвідомлювати розмаїття природи, взаємозв’язків її об’єктів та явищ, пояснювати роль природничих наук і техніки в житті людини;

· готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, здатності до соціальної комунікації й активності;

· усвідомлювати почуття власної гідності, діяльності з урахуванням власних прав і свобод, поваги до прав і гідності інших осіб, протидію дискримінації та нерівному ставленню до особистості;

· володіти навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності, готовності до здорового способу життя.

А також всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

ДОДАТОК 2

Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня

Баришівської загальноосвітньої школи  І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова

Освітня програма  Баришівської загальноосвітньої школи  І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова  для ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена згідно Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 та наказу МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-8-х класів закладу складає 5687.5 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1120 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1102.5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову (передбачені обраним варіантом навчального плану Типової освітньої програми), сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Навчальний план Баришівської загальноосвітньої школи  І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова для ІІ ступеня (базова середня освіта) складений відповідно наказу МОН України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 1).

Варіативна складова навчального плану визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів та використовується на підсилення предметів інваріантної складової, запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють світоглядне спрямування.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань ЗЗСО. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Для недопущення перевантаження учнів, за рішенням педагогічної ради , вчителі фізичної культури та музичного мистецтва при оцінюванні повинні враховувати результати навчання учнів з відповідних предметів у позашкільних закладах.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Навчальну програму укладено за такими освітніми галузями:

• Мови і літератури (українська мова, українська література, іноземна мова, зарубіжна література).
• Суспільствознавство (історія України, всесвітня історія, основи правознавства).
• Мистецтво (музичне мистецтво, образотворче мистецтво, мистецтво).
• Математика (математика, алгебра, геометрія).
• Природознавство (природознавство, біологія, географія, фізика, хімія).
• Технології (трудове навчання, інформатика).
• Здоров’я і фізична культура (основи здоров’я, фізична культура).

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок, уроки-семінари, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, відео-уроки тощо.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, форуми, спектаклі, брифінги, квести.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття, які також виконують функцію перевірки або оцінювання досягнення компетентностей.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання  вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

 навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

На основі освітньої програми складено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

                                                                                                   ДОДАТОК 3

Освітня програма загальної середньої освіти ІІІ ступеня

Баришівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Миколи Зерова

Освітня програма Баришівської ЗОШ І-ІІІ ст.ім. М.Зерова  для ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та наказу МОН України від 20.04.2018 № 406 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 )

Навчальний план для 10-11 класів містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття.

Вивчаються базові предмети: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізична культура» і «Захист Вітчизни». Передбачено вивчення окремих природничих дисциплін: «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія». Включені вибірково-обов’язкові предмети «Інформатика» і «Технології», що вивчаються на рівні стандарту.

Зміст філологічного профілю навчання реалізується системою окремих предметів. Кількість годин для вивчення профільних предметів збільшено за рахунок варіативної складової навчального плану з урахуванням освітніх потреб учнів та з метою формування ключових компетентностей учнів засобами усіх предметів.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів в 10-11-х класах складає – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (розділ 8).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову (передбачені обраним варіантом навчального плану Типової освітньої програми), сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Навчальний план ЗЗСО для ІІІ ступеня (профільна середня освіта) складений відповідно наказу МОН України від 20.04.2018 № 406 (таблиця 10)

Навчальні плани зорієнтовані на роботу закладів загальної середньої освіти за п’ятиденним навчальним тижнем.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлюється відповідно до вимог чинних нормативних документів, що визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до освітнього процесу та закладів освіти усіх форм власності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Для недопущення перевантаження учнів, за рішенням педагогічної ради, вчителі фізичної культури та музичного мистецтва при оцінюванні повинні враховувати результати навчання учнів з відповідних предметів у позашкільних закладах.

Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі, вона має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності.

З метою реалізації профільного навчання в

10- А класі обраний  історичний профіль;

10-Б   іноземної філології;

11-А  української філології;

11-Б  біологічний профіль;

11-В  математичний профіль.

Навчальний плани старшої школи реалізує зміст освіти залежно від обраного профілю навчання.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту». Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 № 128, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• Мови і літератури (українська мова, українська література, іноземна мова, зарубіжна література).
• Суспільствознавство (історія України, всесвітня історія, основи правознавства).
• Математика (алгебра, геометрія).
• Природознавство ( біологія, географія, фізика, астрономія, екологія, хімія).
• Технології (інформатика, технології).
• Здоров’я і фізична культура (захист Вітчизни, фізична культура).

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами.

Із запропонованого переліку учнями 10 класу обрано 2 предмети: 1 година інформатики   та 2 години технології у 2019-2020 н.р.;  учнями 11 класу : 2 години  інформатики і 1 година технології у 2019-2020 н.р.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей;

комбінований урок, уроки-семінари, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, відео-уроки тощо.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, форуми, спектаклі, брифінги, квести.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття, які також виконують функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

На основі освітньої програми складено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

ПОГОДЖЕНО

Протокол засідання педагогічної ради школи

від 27.08.2019 №